Алда, дрыщары, я тут вам расскажу, как дофига лежу в наркотиках и ветрюсь из темной дыры военного училища. Опыт у меня, сказать, богатый, так что влажному обмундированию приготовьтесь. Жопа началась с того, что я задрался на этот пиздюк Васю с его халтуры. Что за сука, думал я, алкаш и мелкий маргинал. Но проглотил я его закладку, и охуел, как мамонт, да и не только я. Люди, это была марка с лсд, которую даже самым здоровым и адекватным ребятам доставляла веселье.
Когда я сорвался с Васи и его кривого домика, решил, что наркотики будут моим пристанищем. Попробовал мульку, коноплю, да ваще все, что только можно было закупить. Вот вы, гопники, думаете, что нарики - это падаль, да? Нет, братва, это люди, которые видят краски, которые нам недоступны. Они настолько свободны, что готовы нарушать законы и играть судьбой, чтобы лишь окунуться в этот дурман. Но не я, сучок, я хотел освободиться от этой зависимости и почувствовать себя ветреным птицей.
Так что я решил купить мефедрон и сбежать вместе с ним из этого дебильного училища. Запасы моих бабок были не сильно втертые, но хватило на хороший материал. Начал искать поставщика, но не простого, а надежного. В конце концов, нашел своего Хитрача, который посоветовал тунеядцам, как меня, где найти желанный порошок.
Организовал я такую закупку, что самый опытный дилер не поверил бы. Поставка должна была привезти мне не только мефедрон, но и иллюзию свободы. Я запрыгнул на поезд и поехал на встречу с этим окурком. Со мной была однокашница, Даша, которая тоже считала себя грешником, и мы решили поддержать друг друга в этом сумасшедшем путешествии.
По прибытии к месту встречи, я встретил Хитрача, а моя подружка Даша швырнулась к месту сделки с полной квартиры. Хоть пидором били, она держалась за свои принципы. Я подошел к Хитрачу, у которого были уже нарки в руках. Он показал на мешок и заговорил: "Эй, чувак, вот твоя свобода. Бери, но помни, что она может убить тебя". Я нахуй не сдался и ответил: "Знаю, знаю, но я ее хочу".
И так, началась наша безумная поездка. Вместе с Дашей мы устроили себе свой маленький рай, покрытый белым снегом. Встигали и поучиться на занятиях, и потусить на вечеринках, но все это были просто мерзкие формальности. Ведь главное - были наши закладки. Без них мы были бы просто серой массой в этой жизни, а с ними мы разъезжали, как враги в танках.
И вот, однажды, когда наши запасы начали иссякать, а дружба с Хитрачем стала еще более сильной, мы решили смело взяться за дело и стать легендами наркоманов. Купили у него такой крепкий смак, что просто словами не передать. Чувствовали мы себя как боги, когда курили наши марихуаны и вдыхали запах свободы.
Но вся эта радость была лишь предвкушением того, что нас ожидало. Внезапно наших закладок стало не хватать. Встретили мы новых нариков, которые тоже были в поисках новых ощущений. Они предложили нам немного кокаина, и мы, уже в ветреном опьянении, согласились.
Так открылся весь новый мир. Мы проводили дни и ночи, гоняясь за этой чертовой полоской, ощущая себя богами, пока наш мир не рухнул. Мы стали скукоженными трупами, которые только и делают, что ищут следующую дозу. Жизнь потекла нам сквозь пальцы, а мы даже не заметили, как потеряли себя.
Теперь я вот здесь, братва, сидя на дне этой ямы. Даша пропала где-то в этом мире дурмана, а я остался один. Завязать с этим говном сложнее, чем начать. Но я вернусь, я буду свободным и не буду позволять себе быть таким убогим сучком, который дает себе втыкаться всякому говну. И завтра, я чувствую, будет лучше.
Але, покажусь я вам шо теж тут мала! Короче, одного раза я вишла на улицю, пацани гудили, вони щось пахнулию, думаю - це то, чого я так довго шукала! Мефедрон, друзі, закладка з неба! Ну і одразу запила, не думуючи, що буде далі.
Чекнула я циклодолить і вмазалася в цю хімію вже повністю. Вчасно я також запила окси - на всі головні! Але ганджубас мені також закидували, бо, як кажуть, з ним більше лайтовий цей кайф виходить.
Одного разу я вирішила дома побазарити трохи з башки. Відчула гарну вібрацію моєї карти та шматка наркотику. То було щось особливе, таке, що не побачите в звичайному житті. Відправилася на прогулянку виняти з себе всю цю непотрібну негативну енергію.
Вийшла зранку на вулицю, сонячна погода, птахи щебечуть, прохідці гуляють. І все це стало для мене карамельним сном. Залазила на вершечки дахів і нюхала мою закладку. Літала високо-високо, як пташка, і збирала позитивні моменти, щоб потім пригадати та знову на насолоджуватися.
А потім, трапилось щось незвичайне. Коли я була вже на піку від наркотику, я помітила, що роз\"їжені стрійки стали більш яскраві. Кольори були насичені, емоції були на вищому рівні. Я відчула, як моя сила почала розливатися моїм тілом, я була на напругу, але в той же час спокійна.
Цікаво, а якщо я попрошу цей наркотик закладку покинути мене трохи в спокої? Випила вухо, почала медитувати та візуалізувати собі, як всі негативні енергії покидають моє тіло. А потім почула, як щось в мені зазвучало. Моя душа почала співати! Ну, це було щось неймовірне! Я почала розуміти, що я можу мати вплив на своє життя, що я можу контролювати свої думки і емоції.
Так почалася моя магія. Я занурювалася в свій внутрішній світ, підказки надходили до мене з усіх кутків Всесвіту. Я вчителювалася учнями, для кожної проблеми знаходила своє рішення. І все це наркотик спровокував!
| Порада |
Або вибачення? |
| Постійно циклодолити? |
Варто до речі - затягнуто. Ти багатий на запаси? |
| Запасіться оксами |
Стійко триматися, хлопці. Якби вас затягнуло, буде вам важко одному. |
| Ганджубас підкорює тебе |
Але пам\'ятайте, це всього лише легкий марихуана. |
Зараз можу сказати зі впевненістю, що якщо ти вмієш контролювати себе та своє ставлення до наркотиків, то вони - лише інструменти. Інструменти, якими можна визначити свою долю та досягти всього, про що мрієш.
Та й взагалі цей весь процес добирається до завершення. Я почала відчувати, що меф не дає мені того, чого вимагаю від нього. Я стала більш розумною і зрозуміла, що це лише тимчасове задоволення. Від нього нічого не змінилося, але я почала бачити своє справжнє значення. Я зрозуміла, що моє щастя не може залежати від наркотиків.
Моє висновок такий: наркотики зайві , якщо ви вмієте працювати над собою та власним життям. Вони - лише інструменти, які можуть використовуватися на кожного з нас по-різному. Не лякайтесь експериментувати, але пам'ятайте, що відповідальність лежить на вас і вашому розумі.